|
ЦІКАВІ ФАКТИ Існує цікавий факт щодо назви села. У радянський час (70-ті рр. ХХ ст.) виникла ідея перейменувати населений пункт на Квіткове через багатство квітів у садибах, чим славився населений пункт. Але громада відстояла назву Репинне, бо, мовляв, як предки нарекли, так і має бути. |
13 січня 2011
|
ЛЕГЕНДИ ПРО РЕПИННЕ 'Одного разу йшов чоловік пішки із Соймів до Пилипця. За плечима він ніс важку торбу. Через свою ношу він був змушений часто перепочивати. Але вже темніло і він зрозумів, що додому не дойде, а прийдеться йому заночувати десь недалеко від дороги. Скинув він торбу, пішов оглянув місцину і знайшов собі підхоже місце під вербою. Він розпалив вогнище , закурив піпу і почав лаштуватися на нічліг , поклавши торбу під голову. Проте заснути не міг , бо чи то муляла торба, чи рипіла стара верба – він і сам не розумів. Кожен раз, як проходив він це місце, то згадував про вербу, як вона рипіла. А згодом тут і поселився. Від того й пішла назва села , яке зараз називається Репинне'. 'Було то років триста тому. Втік від пана десь від Хуста один бідняк, голий, босий. Хотів утекти так далеко, аби його панські слуги не знайшли. Дороги сюди ще не було, і йшов він берегом ріки. Ніч його застала на одному лужку, коли вже порядно відмахав від села Соймів. Ліг спати на тім лузі під вербою.Подув уночі вітер — і зарипіла верба. Рип та рип. Усю ніч рипіла. Не було бідному спання. Рано встав, обдивився — полюбилося місце. Подумав собі: можна й колибу ставити. Одна біда, що верба рипить. Та цьому можна зарадити. Взяв чоловік сокиру — зрубав вербу.— Ну, тепер порипи мені,— каже. Зробив колибу, почав господарство заводити. Та першу ніч і рипіння верби не забув. Тому те місце прозвав Репинним. Так потім і село стало називатися'. |
13 січня 2011
|
ПЕРСОНАЛІЇ В селі народилися Володимир Фединишинець - поет, письменник, публіцист, член Національної спілки письменників України, один із зачинателів русинського руху в Підкарпатській Русі та Юрій Федорович Бряник - поет, письменник, публіцист, обранець народу - до ос-таннього часу депутат Міжгірської районної ради народних депутатів, ветеран Великої Вітчизняної війни. Свої вірші, легенди, нариси публікував у районній та обласній пресі, за його участі письменник Пастушенко видав повість ' Під мечем Дамокла ' де відображена визвольна боротьба верховинського народу під час окупації Закарпаття чеськими та австро - угорськими окупантами. За період творчої діяльності письменник тісно співпрацює з міжнародною організацією ' Просвіта ', де бере активну участь у семінарах та зустрічах з зарубіжною творчою інтелігенцією та представниками української діаспори за рубежем. У Репинській середній загальноосвітній школі у одному з класів знаходиться куточок, присв'ячений життєвому шляху та творчій діяльності поєта Міжгірщини та Закарпаття. У його творчому доробку понад півсотні записаних легенд Закарпаття, які,на жаль, на сьогоднішній день знаходяться у рукописному варіанті. З двох збірок поетичних творів поета за його життя видана тільки одна під назвою ' Голос верховини ' у 2004 році, друга до цього часу знаходиться на редагуванні у Міжгірському районному відділі освіти і за обіцянкою тодішньої Міжгірської районної державної адміністрації посприяти виданню книги - до цього часу знаходиться у рукописному варіанті, так і не дійшовши до широкого кола читачів.Є надія, що нинішнє керівництво району не передасть в забуття творчість місцевих самородків, які є вихідцями з простих селянських сімей, але зуміли піднятись в своїй творчості на міжнародний рівень і їх знають і цінять не тільки в Україні, а й за рубежем. |
13 січня 2011
|
ТРАНСПОРНТ До Репинного можна доїхати поїздами 'Львів - Ужгород', 'Львів - Мукачево', 'Київ - Чоп' (а також іншими поїздами, що їдуть на Ужгород) до станції Воловець, потім - автобусами 'Воловець - Міжгір'я', 'Ужгород - Міжгір'я' (або автостопом). З Міжгір'я до Репинного можна добратися на автобусах 'Міжгір'я - Пилипець', 'Міжгір'я - Тюшка', 'Міжгір'я - Подобовець', 'Міжгір'я - Нижній Студений', 'Міжгір'я - Воловець', 'Міжгір'я - Ужгород' ( або автостопом). Через село пролягає газопровід 'Союз' і лінія електропередач міжнародного значення 'Мир'. |
13 січня 2011
|
КУЛЬТУРА В селі є пам'ятник архітектури - дерев'яна греко-католицька церква Святого Великомученика Дмитра (?VIII ст., мармарошська готика) збудована у 1780 р. За радянських часів церкву намагалися спалити, але місцеве населення не дало цього зробити. В селі була ще одна, православна, церква, яку радянська влада все-таки знищила. На сьогоднішній день в селі будується нова православна церква. В Репинному є загальноосвітня школа I-III cт., дитячий садок, центр дозвілля (клуб), сільська бібліотека. |
13 січня 2011
|
ІСТОРІЯ Перша писемна згадка про село датується 24 лютого 1457 р. Ця дата вважається днем заснування села. 15 жовтня 1944 р.село було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Також цей день вважається Днем села. |
13 січня 2011
|
| Закрити |
